Пошук альтернативних шляхів навчання і виховання останнім часом є надзвичайно важливим для українського суспільства. Адже життя людини у полікультурному суспільстві потребує дотримання нею принципів свободи, рівності, братерства, гуманізму, справедливості. Для того, щоб людина мала не лише уяву про ці принципи, а й володіла життєвими навичками, перед освітою постають певні завдання щодо реалізації цих ідей.
Педагогіка і філософія готують людину до життя в найширшому розумінні цього слова, сприяють формуванню її духовного світу та загальної культури. Історія розвитку філософії і педагогіки засвідчує той факт, що практично всі видатні педагоги водночас були відомими філософами, а кожен філософ зазвичай завершував свою філософську систему етикою або теорією освіти і виховання. Таким філософом-педагогом був німецький вчений, громадський діяч, засновник духовної науки антропософії та вальдорфської педагогіки Рудольф Штайнер (1861-1925). Глибоке вивчення питань становлення особистості людини, її індивідуального розвитку, соціальних проблем сучасності, дозволили йому висловити і реалізувати ідею щодо необхідності формування нового світогляду як відображення потреб душі сучасної людини.
Метою запропонованої вашій увазі публікації є розкриття сутності вальдорфської педагогіки в контексті антропософського руху та окреслення перспектив її подальшого розвитку в Україні.
Халамендик В.Б. Антропософське розуміння сутності людини: історія та сучасність // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. – № 75. – К.: ВІР УАН, 2013. – С. 360-362.
"Не роби іншому того, чого не хочеш собі" і "здійснюй лише таку діяльність, яка дає змогу розкрити твої найкращі здібності та принести користь найбільшій кількості людей". Ці два правила моралі залишаються актуальними на всі часи. Перше – класичне стародавнє етичне правило, друге – породження індивідуалізму як цінності, що спонукає людину максимально розкрити власний талант для інших, зберігаючи свою неповторність та індивідуальність.
Духовним змістом етичний індивідуалізм наповнив Рудольф Штайнер (1861–1925) – австрійський філософ, засновник антропософської духовної науки, людина надзвичайно широкого кола інтересів. «Моральні закони у вигляді заповідей, що походять із зовнішніх обставин, серед яких живе людина (навіть якщо вони спочатку виходять із духовного світу), перетворюються в ній на моральні імпульси не тому, що вона спрямовує на них своє воління, а лише завдяки тому, що людина абсолютно індивідуально переживає їх думки–зміст як щось духовно-сутнісне. У людському мисленні живе свобода; і безпосередньо вільною є не воля, а думка, що зміцнює волю».
Метою публікації є спроба подати інформацію про духовну науку антропософію як один з альтернативних напрямів знання про цілісний розвиток особистості, гармонізацію Духу, душі і тіла, розвиток внутрішньої стійкості людини перед життєвими випробуваннями, пробудження в ній потягу до мудрості та духовного благородства. Думається, що це стало потребою нашого часу, оскільки ідеї, запропоновані Рудольфом Штайнером на початку XX століття, зберігають свою актуальність і досі.
…Не минуле ми маємо вносити в майбутнє, а нові імпульси (Р.Штайнер).
Халамендик В.Б. Прояв імпульсу свободи як мета земного життя людини (позиція антропософії) // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць / гол. ред. В.М. Вашкевич. - К.: Видавництво "Гілея", 2015. - Вип. 97. - С. 156-160.
Вибір-відповідальність-свобода – таким є щоденний шлях людини від народження до смерті. Що в людині має отримати розвиток в імпульс свободи, в імпульс цілісної, повної людської особистості? Пошуку відповіді на це питання Рудольф Штайнер присвятив свою працю «Філософія свободи». Антропософське пізнання дає можливість усвідомити, що метою земного життя людини є прояв імпульсу свободи. Вільною істотою людина може стати лише на Землі, і вона може принести в інші світи лише стільки свободи, скільки вона засвоїла на Землі.
Одна з проблем сьогодення – доволі хаотичний характер соціального життя, перш за все тому, що люди на місце волі до свободи ставлять інстинкт свободи. Людина розучилася правильно користуватися цінністю внутрішньої свободи. Спостерігаючи життя, можна чітко побачити взаємозв’язок між соціальним хаосом в сучасності і тими виховними принципами, які можуть задовольнити інтелектуально-натуралістичну потребу, але не можуть вивести цілісну людину на правильний шлях. Тому актуальність пошуку підходів для виховання й освіти прийдешніх поколінь не викликає сумніву.
Тож спробуємо визначити значення вибору, відповідальності та свободи в житті кожної людини з позицій духовної науки антропософії, яка є світоглядною і методичною основою вальдорфської педагогіки. Це і є метою запропонованої вашій увазі публікації.