В умовах сучасної кризи в сфері освіти і освітніх послуг, у зв’язку із збільшенням кількості дітей нового покоління, що не вписуються в жодні стандарти і методи ні державних, ні приватних шкіл, беремося прогнозувати, що саме вальдорфська педагогіка буде єдиною альтернативною освітою. Це буде усвідомлено і суспільством, і педагогічним співтовариством. Публікацію присвячено розгляду унікальності вальдорфської педагогіки.
Ключові слова: вальдорфська педагогіка, антропософія, традиційна система освіти.
1. Всезростаюча актуальність вальдорфської педагогіки в наш час і в майбутньому.
Перша вальдорфська школа створювалась у 1919 році в німецькому місті Штутгарті. Її засновник – вельми неординарний і самобутній австрійський філософ Рудольф Штайнер – вважав надзвичайно важливим створення школи, що буде працювати за новими принципами. Він передбачав прихід у другій половині XX століття нового покоління дітей із особливостями розвитку (гіперактивних та дітей-індиго). Їх характерними особливостями є: наявність сильної волі, висока самооцінка, переживання власної неповторності, відчуття власних життєвих завдань, рання пробудженість, сенситивність або сприйняття надчуттєвого, підвищена спостережливість і почуття істини. Якщо існуюча система освіти не в змозі соціалізувати все зростаючу кількість таких дітей, такими дітьми опановують антисоціальні імпульси і суспільство неминуче увергається в хаос і політичні катаклізми.
Педагогічний імпульс Р. Штайнера виходить з цілісного образу людини як поєднання її мислення, почуттів і волі. В своєму розвитку дитина потребує не лише інтелектуальних знань, але й гармонії почуттів, укріплення сили свого Я, виховання до свободи. Згідно вимог третього тисячоліття існує потреба виховання людини вільної.
Досліджуючи очевидну тенденцію (заглянувши в будь-який клас загальноосвітньої школи, ми виявимо, що кількість особливих дітей наближається до 50% від загальної кількості учнів, в той час як в середині минулого століття можна було спостерігати лише поодинокі випадки, а в кінці століття - 5-10 дітей в класі), можна констатувати, що відсоток дітей нового покоління в майбутньому буде стрімко зростати і створить колапс традиційної педагогіки, яка вже і сьогодні з такими дітьми в принципі не справляється. Традиційна наука допоки не спроможна зрозуміти цей феномен. Поряд з цим, уже майже столітня світова практика показала, що дітей, з якими не може впоратися жодна школа, батьки направляють саме у вальдорфську і тільки там різні антисоціальні випадки знаходять своє зцілення.
За 100 років свого існування вальдорфська школа здобула визнання в багатьох країнах світу. Сьогодні існує 1080 вальдорфських шкіл в 64 країнах світу, 1843 дитячих вальдорфських садочків більш ніж в 70 країнах світу [8]. Вальдорфська методика використовується в вальдорфських державних (фінансуються державою) і приватних школах, а також в домашньому навчанні.
Таким чином, ось уже майже сто років існує педагогічна система, яка не має аналогів для майбутнього, що стало теперішнім, і ефективність якої штучно замовчується. Метою запропонованої публікації є розкриття сокровенної таємниці вальдорфської педагогіки, виявлення її унікальності, розгляд її соціально-філософських аспектів. Серед головних завдань дослідження: огляд світової практики впровадження вальдорфської педагогіки в системи освіти (на прикладі Фінляндії), порівняльна характеристика традиційної системи освіти та вальдорфської педагогіки, прогнозування можливостей вальдорфської педагогіки в сучасному вітчизняному освітньому просторі.
Еліта багатьох країн-лідерів давно усвідомила, що освіта є вирішальним стратегічним ресурсом для домінування на світовій арені. Інвестиції в майбутні покоління є найнадійнішими і гарантують, що дана нація буде домінувати в загально цивілізаційному розвитку. В своїх країнах істеблішмент сьогодні активно сприяє вальдорфській освіті, в першу чергу, для дітей свого кола [5]. Іншим країнам нав’язуються освітні стандарти другого ґатунку, нібито необхідні в умовах глобалізації.
За майже сто років свого існування вальдорфська школа пережила багато подій. Проіснувавши с 1919 по 1936 роки, вона була ліквідована фашистським режимом одразу після приходу Гітлера до влади. Після Другої світової війни школа відроджується, ідеї вальдорфської педагогіки поширюються в інших країнах. Гордістю будь-якої школи є її випускники. Серед відомих випускників вальдорфських шкіл: Роджер Голдаммер, розробник індивідуального дизайну та збірки мотоциклів «Harley Davidson» (Канада); Тімоті Далі, актер (США); Лінн Ульманн, журналістка та письменниця (Норвегія); Станіслас Ваврінка, тенісист (Швейцарія); Фердинанд Олександр Порш, конструктор (Porsche 904, Porsche 911) (Німеччина) та інші [7].
2. Вплив вальдорфської педагогіки на державну систему освіти.
Вальдорфська педагогіка є основою фінської освіти, яка давно і стабільно займає кращі позиції у всіляких рейтингах. Згідно з міжнародними дослідженнями PISA 2012 (Programme for International Student Assessment (PISA) – програма оцінки міжнародного студента – якості, справедливості та ефективності шкільної освіти), Фінляндія увійшла в п'ятірку кращих в номінації діячів науки [6]. Деякі спільні риси фінської системи освіти та вальдорфської педагогіки проілюстровано в таблиці 1.
3. Філософські основи вальдорфської педагогіки.
Рудольф Штайнер зазначав: «Проникливі люди прагнуть тепер до такого виховання і викладання, що були б націлені не на одностороннє знання, але на вміння, не лише на обслуговування інтелектуальних здібностей, але на зміцнення волі. Правомірність цих думок не може бути поставлена під сумнів. Однак воля не може бути вихована, якщо не буде досягнуто порозуміння того, що спонукає її до творення. Помилка, яку тепер часто допускають, полягає не в тому, що людині, яка знаходиться в становленні, повідомляється занадто багато інформації, а в тому, що їй бракує дієвої сили, здатної вплинути на життя. Той, хто вважає, що волю можна виховати, не піклуючись про розуміння, що оживлює її, знаходиться в полоні ілюзій. Сучасна педагогіка повинна мати чіткі уявлення в цій галузі. Отримати їх можна тільки на шляху пізнання всієї людини» [4, с. 13].
Допомогою на шляху пізнання всієї людини є антропософія – основа класичної вальдорфської педагогіки, унікальний інструмент пізнання себе, світу, себе у світі і світу в собі. Це спосіб життя, спосіб мислення, те, що робить людину господарем своєї долі. Антропософія розширює пізнавальний діапазон вченого і оснащує його інтуїтивно-інтелектуально-моральними технологіями. Антропософія як наука має відповідний рівень строгості та достовірності, наближений до того, який має математика у природничих науках. Саме антропософія забезпечує вальдорфську педагогіку глибиною підходів та науковою обґрунтованістю і є її ключовою цінністю. Жодна інша педагогічна система не має такої основи.
4. Особливості вальдорфської педагогіки.
В межах окресленої теми, думається, буде доречним порівняння традиційної системи освіти, що була впроваджена Яном Амосом Коменським у XVII столітті та вальдорфської педагогіки. (Ілюстрацію подано в таблиці 2).
Продовження публікації: http://gileya.org/index.php?ng=library&cont=long&id=136