Георгій Петрович Щедровицький (1929-1994) - один із засновників Московського гуртка логіків (з 1952 року; в гурток також входили Борис Андрійович Грушин, Олександр Олександрович Зіновьєв, Мераб Костянтинович Мамардашвілі) та ідейний лідер і організатор його безпосереднього продовження - Московського методологічного гуртка.
   Відстоював ідею пріоритету діяльністного підходу над натуралістичним як в гносеологічному, так і в онтологічному планах. Розробив ідею самовизначення методології «як загальної рамки всієї життєдіяльності людей».

       Запропонував і развивав оригінальную логіко-методологічну програму, що пройшла етапи:
- змістовно-генетичної епістемології (логіки) й теорії мислення (1952-1960),
- діяльністного підходу та загальної теорії діяльності (1961-1971),
- системомиследіяльнісного подходу та загальної методології (з 1971).

Для розвитку і соціально-практичного втілення своїх філософсько-методологічних ідей запропонував нову форму організації коллективних мислення і діяльності - организаційно-діяльнісні ігри (ОДІ), що поєднали в собі властивості навчально-ділових ігор й інтелектуального методологічного дискурсу.

Коло інтересів і розмах наукової творчості Щедровицького були надзвичайно широкими та різноманітними: педагогіка і логіка, загальна теорія діяльності й логіка та методологія системно-структурних досліджень і розробок, філософія науки й техніки, проектування і організації, психологія і соціологія, мовознавство й семіотика.

 http://lib100.com/book/other/organization/Щедровицький