МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ

Викладач: Кивлюк Ольга Петрівна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри методології науки та міжнародної освіти

3 кредити: 20 - лекц., 20семінар., 50 – самост. р., залік

І. Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у аспірантів теоретичних знань на основі історії філософсько-методологічних вчень та сучасних наукових підходів щодо становлення та розвитку методології науки як складової філософії, її концептуальних проблемах та можливостях, пов’язаних з розвитком наукового пізнання в різних філософсько-методологічних течіях від античності до сьогодення.

ІІ. Завданнями дисципліни:

- систематизувати об’єктивні знання з історії та розвитку філософії та методології науки;

- сприяти формуванню у аспірантів наукового світогляду, етичних норм, соціокультурних цінностей наукового пізнання;

- сформувати знання щодо методологічних засад наукового пізнання: систем, форм, методів тощо;

- розкрити перспективи розвитку методології науки як складової філософії в Україні та світовій науковій думці .

ІІІ. Міждисциплінарні зв’язки: історія філософії, філософія науки, методологія наукового дослідження, методи планування та обробки наукових досліджень, методологія та організація наукових досліджень, наука як соціальний феномен.

ІV. На основі вивчення дисципліни аспіранти набувають таких компетентностей:

·     здатність визначати відповідні задачі та окреслювати їх таким чином, щоб просувати, використовувати та трансформувати наукові знання та уміння, методологічні принципи та моделі;

·    знання стандартів і типу наукового мислення, необхідних для наукового дослідження та опублікування, включаючи критичну обізнаність та інтелектуальну чесність.

·    глибокі обґрунтовані знання основних філософських понять з історії філософсько-методологічних вчень та сучасних наукових підходів щодо процесу наукового пізнання та й використання готового знання;

·       визначати сутність та значення суб’єкт-об’єктного розуміння соціального життя суспільства;

·       володіння основами методів та технологій наукової діяльності;

·       здатність застосовувати знання з філософських наук;

·       здатність узагальнювати досвід теоретичної рефлексії щодо різноманітних проблем філософії;

V. Короткий зміст дисципліни

Модуль І. Феномен та ґенеза науки.

Тема 1. Філософія та методологія науки: сутність взаємодії та взаємозалежності.

Тема 2. Епістемологія: класична, некласична, постнекласична

Тема 3.Виникнення та розвиток філософії науки в ХІХ столітті (позитивізм, емпіріокритицизм, неокантіанство та прагматизм)

Тема 4. Етичні проблеми науки.

Модуль 2. Методологічні засади наукового пізнання

Тема 5. Наукове пізнання та знання: природа, форми, види, функції, механізми, можливості тощо.

Тема 6. Система методів наукового пізнання.

Тема 7. Соціокультурний вимір наукового пізнання.

Модуль 3. Сучасна методологія науки (кінець ХХ – початок ХХІ століття)

Тема 8. Філософсько-методологічні засади сучасної картини світу.

Тема 9. Концепції сучасної методології науки.

Тема 10. Становлення та розвиток методології науки в Україні.

VІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки : підручник. К.: Видавничо-поліграфічний цент «Київський університет», 2008. – 223 с.

2. Ерѐмин А.Д. Методология науки: учебно-методическое пособие для аспирантов и соискателей. В 3 т. Том 1. Методология и организация научного исследования. Саров: СарФТИ, 2019. 67с.

2. Кисляков В. П. Вступ до філософії науки : навчальний посібник / В. П. Кисляков, О. М. Дрожанова, О. П. Ступак ; за наук. ред. О. М. Дубового. Миколаїв : Видавництво НУК, 2011. 125 с.

3. Самардак М. М. Філософія науки: напрями, теми, концепції. Навч. посібник.К.: Вид. ПАРАПАН, 2011. 204 с.

4. Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки. – Львів, 2016. – 184 с.

VІІ. Система оцінювання:

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань насемінарських заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт або тестувань, виконання творчих індивідуальних завдань.

Підсумковий контроль: залік у 6 семестрі.

  

НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН 

Викладач: Свириденко Денис Борисович – доктор філософських наук, доцент, професор кафедри методології науки та міжнародної освіти 

3 кредити: 20 - лекц., 20семінар., 50 – самост. р., залік 

І. Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у аспірантів теоретичних знань щодо науки як складової соціальної архітектури у соціально-філософській ретроспективі та перспективі. 

ІІ. Завданнями дисципліни є: 

  • систематизувати об’єктивні знання щодо соціокультурного значення науки в різні етапи розвитку суспільства;
  • сприяти розвитку у слухачів курсу уявлень щодо ролі науковців у розвитку людства, формувати у них відповідні світоглядні орієнтації;
  • розвинути навички наукового осягнення протиріч сучасної соціокультурної дійсності, оцінки соціального значення результатів наукових досліджень;
  • розкрити перспективи розвитку науки як соціального феномену в умовах трансформацій, притаманних ХХІ століттю. 

ІІІ. Міждисциплінарні зв’язки: соціальна філософія, філософія науки, методологія наукового дослідження, методи планування та обробки наукових досліджень, методологія та організація наукових досліджень. 

ІV. На основі вивчення дисципліни аспіранти набувають таких компетентностей: 

·  здатність вірно інтерпретувати розвиток науки у прив’язці до соціокультурних змін, відчувати їх взаємообумовленість;

·        розуміння значення традиційних та сучасних інституційних форм забезпечення науки як соціального феномену; 

·  розуміння можливостей міждисциплінарного (трансдисциплінарного) підходу для виконання власного дисертаційного дослідження; 

·       розуміння соціокультурного статусу сучасного науковця, його внеску у розвиток суспільства; 

·   знання перспектив розвитку науки в цілому, та наукової галузі, за якою аспірант виконує дисертаційне дослідження; 

·        вміння використовувати підходи соціальної філософії для розв’язання завдань наукового пошуку; 

·     розуміння значення науки для сучасного етапу розвитку людства у її продуктивних зв’язках із економікою, освітою тощо. 

V. Короткий зміст дисципліни 

Модуль 1. Феномен науки у історії розвитку суспільства 

Тема 1. Становлення науки як соціального явища у аграрному суспільстві 

Тема 2. Наука доби індустріального суспільства 

Тема 3. Постіндустріальне суспільство та феномен науки 

Модуль 2. Соціально-філософські проблеми науки як соціального феномену 

Тема 4. Науково-технічний прогрес та його соціальне значення. Наукова раціональність як цінність суспільного розвитку 

Тема 5. Проблема дисциплінарних меж науки (мультидисциплінарність, трансдисциплінарність) 

Тема 6. Соціокультурне значення прикладних та фундаментальних галузей науки 

Тема 7. Інституційний вимір науки 

Модуль 3. Наука у ХХІ ст.: специфіка, соціокультурні детермінанти та перспективи 

Тема 8. Ревізія соціокультурного статусу науки на початку ХХІ ст. 

Тема 9. Industry 4.0 та наука як її складова 

Тема 10. Наука у її продуктивних зв’язках із освітою 

VІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни: 

1. Бессонов Б.Н. История и философия науки: учеб. пособие / Б. Н. Бессонов. - Москва: ИД Юрайт, 2010. - 394, [6] с. 

2. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі : монографія / В. В. Лях, В. С. Пазенок, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України, Київ. ун-т туризму, економіки і права. - К. : ХХІ ст.: діалог культур, 2009. - 404 c. 

3.Лук’янець В.С, Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс. − К., 2000. − 304 с. 

4. Мельник В.П. Філософія. Наука. Техніка: Методолого-світоглядний аналіз: монографія / Володимир Мельник; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - 589, [3] с. 

5. Самардак М. М. Філософія науки: напрями, теми, концепції / Навч. посібник. − К.: Вид. ПАРАПАН, 2011. − 204 с.

VІІ. Система оцінювання: 

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань насемінарських заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт або тестувань, виконання творчих індивідуальних завдань. 

Підсумковий контроль: залік у 6 семестрі. 

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ РОБОТІ

Викладач: Кивлюк Ольга Петрівна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри методології науки та міжнародної освіти

3 кредити: 20 - лекц., 20семінар., 50 – самост. р., залік

І. Основна мета засвоєння курсу - сформувати в аспірантів систему компетентностей в галузі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у науково-дослідній роботі в процесі вирішенні теоретичних та практичних завдань, генерування нових наукових гіпотез та ідей, здійснення системного аналізу сучасного знання, в тому числі з точку зору міждисциплінарності.

ІІ. Завданнями дисципліни:

o  формування поглиблених знань про основні методи збирання, виробництва, обробки, передачі, розповсюдження, зберігання, експлуатацію, подання, використання, захист різних видів наукової та освітньої інформації;

o  ознайомлення студентів з особливостями формування наукової традиції дослідження феномену комунікації та ІКТ;

o  розвиток у студентів навичок наукового дослідження з активним залученням ІКТ;

o  формування практичних навичок використання текстових редакторів, програм для роботи з електронними таблицями, програм створення презентацій та публікацій, програм обробки графічних зображень, баз даних, мережних сервісів в наукових дослідженнях тощо;

o  в поглибленні практичних навичок та вмінь використання ІКТ у науково-дослідній роботі щодо отриманні знань, умінь і навичок, необхідних для побудови теоретичних моделей для досліджуваної предметної галузі; пошуку, аналізу та оцінки джерел інформації.

ІІІ. Міждисциплінарні зв’язки: методологія наукового дослідження, методи планування та обробки наукових досліджень, методологія та організація наукових досліджень, наукометрія та науково-організаційна діяльність.

ІV. На основі вивчення дисципліни аспіранти набувають таких компетентностей:

·  здатність визначати відповідні задачі та окреслювати їх таким чином, щоб просувати, використовувати та трансформувати наукові знання та уміння, методологічні принципи та моделі;

 ·     володіння основами методів та технологій наукової діяльності;

 ·  здатність визначати відповідні задачі та окреслювати їх таким чином, щоб просувати, використовувати та трансформувати наукові знання та уміння, методологічні принципи та моделі;

 ·   здатність скеровувати зусилля, поєднуючи результати різних досліджень та аналізу, та представляти результат вчасно;

·  здатність знаходити, відбирати, систематизувати, контекстуалізувати та інтерпретувати значні кількості дослідницького, емпіричного та документального матеріалу;

·     здатність визначати, мати доступ, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, документів та текстів для розгляду відповідних дослідницьких філософських задач;

·      базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; уміння працювати в Internet;

·       здатність створення наукової та науково-технічної документації до програмного проекту;

·       застосовувати на практиці принципи міждисциплінарного дослідження у філософії, гуманітарних науках;

·       аналізувати інформацію з різних джерел, документів, текстів для розгляду відповідних філософських задач.

V. Короткий зміст дисципліни

Модуль І. Інформаційно-комунікаційна культура в наукових дослідженнях.

Тема 1. ІКТ в умовах цифрового суспільства.

Тема 2. Сучасні ІКТ та їх характеристика.

Тема 3. Технології пошуку, обробки та представлення результатів дослідження за допомогою ІКТ.

Тема 4. Технології індексування наукових досліджень та формування іміджу вченого.

Тема 5. Культура академічного спілкування в віртуальному просторі.

Модуль 2. Засоби ІКТ в науково-дослідній роботі.

Тема 6. Сучасні програмні засоби організації та реалізації наукового дослідження.

Тема 7. Антиплагіатні програми та їх характеристики.

Тема 8. Науково-дослідне проектування, його етапи та форми.

Тема 9. Використання Інтернет-ресурсів у науково дослідній роботі.

Тема10. Мережні та хмарні сервіси, перспективи їх використання в науково-дослідній роботі.

VІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

1.            Інформаційні технології : [навчальний посібник] / О. Г. Кузьмінська, С. Г. Литвинова, Т. П. Саяпіна. – К. : ЦП "КОМПРИНТ", 2015. – 341 с.

2.            Керницький І. С. Сучасні інформаційні технології та їх використання в науково-педагогічній діяльності: навчальний посібник / І. С. Керницький, О. І. Зачек, В. В. Сеник, Т. В. Магеровська та ін.; за ред. професора І. С. Керницького. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 264 с.

3.            Нєвєнченко, А. І. Інформаційні технології в наукових дослідженнях : конспект лекцій. Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2015. - 116 с.

4.            Мартинов С. Ю. Інформаційні технології в наукових розробках : навч. посіб. / С. Ю. Мартинов, В. О. Орлов. – Рівне : НУВГП, 2013. – 184 с.

VІІ. Система оцінювання:

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань на семінарських заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт або тестувань, виконання творчих індивідуальних завдань.

Підсумковий контроль: залік у 6 семестрі.

 

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 

Викладач: Кивлюк Ольга Петрівна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри методології науки та міжнародної освіти 

3 кредити: 20 - лекц., 20семінар., 50 – самост. р., залік 

І. Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у аспірантів теоретичних знань щодо класичних та сучасних наукових підходів становлення та розвитку методології як невід’ємного атрибуту проведення наукового пошуку та практичних навичок щодо організації, управління та реалізації наукового дослідження. 

ІІ. Завданнями дисципліни: 

- систематизувати об’єктивні знання про методологічні та системні основи наукового пізнання: форми, методи, рівні тощо; 

- сприяти формуванню у аспірантів навичок організації, управління та реалізації наукового дослідження; 

- сформувати вміння та навички системно застосовувати структурні складові наукового пізнання, стилі наукового мислення, категоріальний апарат в процесі організації та реалізації наукового дослідження; 

- сформувати вміння оформлювати проміжні та основні результати наукового дослідження; 

- ознайомити з процедурою та сформувати уявлення про захисти дисертаційного дослідження; 

ІІІ. Міждисциплінарні зв’язки: філософія науки, методологія наукового дослідження, методи планування та обробки наукових досліджень, методологія та організація наукових досліджень, наука як соціальний феномен, наукометрія та науково-організаційна діяльність, ІКТ в науко-дослідній роботі. 

ІV. На основі вивчення дисципліни аспіранти набувають таких компетентностей: 

·      здатність визначати відповідні задачі та окреслювати їх таким чином, щоб просувати, використовувати та трансформувати наукові знання та уміння, методологічні принципи та моделі;

·      знання стандартів і типу наукового мислення, необхідних для наукового дослідження та опублікування, включаючи критичну обізнаність та інтелектуальну чесність. 

·      глибокі обґрунтовані знання основних філософських понять з історії філософсько-методологічних вчень та сучасних наукових підходів щодо процесу наукового пізнання та й використання готового знання; 

·      володіння основами методів та технологій наукової діяльності;

·      здатність скеровувати зусилля, поєднуючи результати різних досліджень та аналізу, та представляти результат вчасно.

·      здатність знаходити, відбирати, систематизувати, контекстуалізувати та інтерпретувати значні кількості дослідницького, емпіричного та документального матеріалу;

·      здатність планувати та на основі виконання індивідуального плану дослідження робити внесок до розширення філософських знань; 

·      планування та представлення індивідуального внеску до філософських знань на основі власного самостійного дослідження; 

·      дотримання професійної етики науково-дослідної діяльності; 

·      аналізувати інформацію з різних джерел, документів, текстів для розгляду відповідних філософських задач. 

V. Короткий зміст дисципліни 

Модуль І. Теоретичні засади методології, логіка та технології наукового дослідження. 

Тема 1. Сутність поняття «методологія» її функції та рівні. 

Тема 2. Специфіка процесу наукового пізнання та використання наукового знання. 

Тема 3. Механізми наукового дослідження. 

Модуль 2. Методологія та методи наукового пізнання 

Тема 4. Сутність понять: метод, методика, методологія. Методи наукового дослідження. 

Тема 5. Категоріальний апарат наукового дослідження. 

Тема 6. Поняття про наукову інформацію та її сутність: джерела, методи пошуку, аналіз та інтерпретація. 

Модуль 3. Організація та проведення наукового дослідження 

Тема 7. Структура та складові організації наукового пошуку. 

Тема 8. Проміжні результати дослідження: тези, статті, доповіді, монографії. 

Тема 9. Оформлення та представлення результатів наукового пошуку. 

Тема10. Захист дисертаційного дослідження: підготовка документів та процедура захисту. 

VІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни: 

1. Важинський С.Е., Щербак Т І. В 12 Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. / С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с. 

2.  http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 - Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність». 

3. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0155-17#n88 – Наказ МОН України «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації». 

4. Крисоватий А.І., Панасюк В.М., Гавришко В.Л. Методологія, методика та організація наукових досліджень: Навч. посіб. Тернопіль: ТОВ „Лілея”, 2005. 150 с. 

5.   Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень. К.: Кондор, 2004. 192 с. 

VІІ. Система оцінювання: 

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань насемінарських заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт або тестувань, виконання творчих індивідуальних завдань. 

Підсумковий контроль: залік у 6 семестрі.

   
© ALLROUNDER